А.В. Давидова

Роман О. Забужко «Музей покинутих секретів»
у світлі літературної критики

«Музей покинутих секретів», виданий видавництвом «Факт», – це 832 сторінки гармонійного синтезу дослідницької і письменницької роботи, наповненої зсередини не лише авторським спогляданням чужих доль та історій, а й співпроживанням їх.

Події твору охоплюють три покоління, шістдесят років української історії – від осені 1943-го до весни 2004-го. У романі зображено добу УПА і Сталіна, шестидесятників, період незалежності, перебудова, конфліктні 90-ті. Історія України на сторінках роману постає живою і зрозумілою. Як відзначили найперші українські читачі (серед них - літературознавець і критик Віра Агєєва), при прочитанні цього твору автоматично розпочинається пригадування своїх власних історій, іде процес розгальмовування витісненої пам'яті.

У критичній пресі цей роман О. Забужко вже встигли порівняти з Джойсом, Прустом, Достоєвським, Набоковим. З одного боку, це свідчить про високу якість письма, про «мовостиль», за Голобородько. З другого – про рідкісну серед сучасних письменників сміливість змагатися з літературою світового канону.

Леонід Плющ у рецензії на роман О. Забужко «Музей покинутих секретів» спрогнозував: «Своєю масштабністю, многосюжетністю, багатоголоссям, глибиною проникнення в душі людей, у трагедію скаліченої людини й нації «Музей» на десятиліття без сумніву стане проблемою й предметом гуманітарних наук. І вимагатиме від україністики суттєвого підвищення її рівня». А експерт «Книжки року» Ростислав Семків зазначив, що за останні 20 років у нас не було масштабнішого й могутнішого тексту.  У свою чергу німецькі критики назвали цей роман Забужко «Біблією українського постколоніалізму».

За ці декілька років, з часу появи «Музею», роман встиг зібрати велику кількість критичних відгуків, які сходяться у тому, що це – роман про любов і смерть. Чи так: про минуле, яке не минає, а продовжує жити, впливати на наше життя, причому без нашого усвідомлення і навіть знання про це минуле. Сама О. Забужко лаконічно формулює тему, розкриту у сотнях сторінок, так: «Певно цей роман про вибір, який мусить робити кожне покоління у різних історичних декораціях».