А.Ю. Лагода

П’єса Л.М.Леонова «Золотая карета» в театральних постановах –
 твір крізь століття

В творчому доробку Л.М.Леонова дев’ять п’єс, на перший погляд, це небагато, але естетична цінність цих творів безперечна. Тематика яка підіймається автором в драмах, широка, надзвичайно актуальна також і для нашого часу та складна.

Дослідники творчості Л.Леонова (В.А. Ковальов, Н.О.Грознова, О.Н.Михайлов, І.Т.Крук, Е.Сурков та ін.) неодноразово наголошували на талановитості письменника як драматурга та складності його п’єс у відтворенні на сцені. Насамперед це пов’язано з підтекстом, що виступає величезним шаром й потребує відтворення в характерах героїв та життєвих ситуаціях.

П’єса «Золотая карета» була написана 1946 р. В основі її сюжету лежить історія давнього кохання головної героїні – «городничихи» маленького прифронтового містечка, що відбудовується після бомбардування під час Великої Вітчизняної війни. В рідне місто повертається її колишній коханий, що був вимушений покинути любов багато років тому через матеріальну невлаштованість. Їх нереалізоване щастя повинне втілитись у наступному поколінні їх дітей. Син закохується у доньку героїні. Паралельно підіймається важка тема війни. Полковник Берьозкін – совість війни, повинен викрити дезертира, але це розіб’є серце молодої дівчини, його доньки, перед якою й так постає проблема вибору між совістю, обов’язком та власним щастям.

Прем’єра п’єси відбулась 6 листопада 1957 р. на сцені МХАТу паралельно її до роботи взяли Малий театр й Театр драми. Не один сезон драма ставилась на сценах Ленінграду та інших міст Радянського Союзу. За межами країни вона йшла у Польщі, Чехословакії, Румунії.

Найбільш вдалою вважається постанова п’єси у Театрі на Малой Бронной під керівництвом відомого режисера Олександра Леонідовича Дунаєва. Ця постанова була відзнята на кіноплівку, що дає змогу оцінити блискучу гру акторського колективу. Сам Леонов назвав цю постанову найбільш вдалою.

П’єса «Золотая карета» – твір так званого «символічного реалізму», до якого часто відносять Л.Леонова (до речі, він сам цього не заперечував). Тому не всі режисери ризикують поставити цю п’єсу, але вона була реалізована в 2012 році на сцені Волгоградського Нового Експериментального театру, за режисерством народного актора Росії Отара Джангішерашвілі. В описі сказано – історія кохання у 2-х діях. Присвячена 60-тиріччу Перемоги у Сталінградській битві. Це свідчить про повернення інтересу до цього твору та його актуальності від часів минулого століття по сьогодення.

 

Please publish modules in offcanvas position.

Наш сайт валидный CSS . Наш сайт валидный XHTML 1.0 Transitional