Н.В. Мороз-Ольшанська
Драматургічні особливості сценаріїв
окремого естрадного номеру
На сьогодні мистецтво естради посідає важливе місце в культурному житті людини. При дослідженні естради основною складовою, якої являється естрадний номер, необхідно розглянути саме його.
При створенні сценаріїв естрадного номеру треба обов’язково зважати особливості самої естради. До них можна віднести: різномаїття жанрів, імпровізаційність, мінімалізацію всіх виразних засобів, індивідуальність актора, відсторонення, лаконізм, динаміка, святковість та ін.
Кожний естрадний номер складається окремих частинок – епізодів або трюків. Отже, при написанні сценарію певного естрадного номеру треба відштовхуватися саме від трюку або жанру номеру.
Обмеження тривалості номеру (не більше 15 хвилин) також диктує свої умови. Естрадний номер має відразу заволодіти увагою глядача. На естраді воліють бачити номери яскраві, помітні, що легко сприймаються. Гостроти, каламбури, дивовижні трюки, гра розуму, самі неочікувані, часом парадоксальні кінцівки – все це притаманне естрадним номерам. Тож, для створення сценарію номеру за всіма законами драматургії обов’язковим є врахування невеликої його тривалості.
Самостійність та завершеність є важливими ознаками естрадного номеру, котрий завжди являє собою самостійний та завершений твір мистецтва. Вони обумовлюють ту обставину, що естрадний номер може гратися на будь-якому майданчику і в будь-яких умовах. Дана характеристика називається мобільністю. Це означає, що структура драматургії номеру має бути повністю автономною від загальної драматургії сценарію естрадного концерту.
Але попри всі ці відмінності головною залишається як в театрі, так і на естраді – першооснова – сценарій, що має бути побудований за всіма правилами драматургії. В ньому має бути: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка. Що стосується конфлікту, то він, на думку багатьох діячів, в естрадному номері відсутній. Але це хибна думка, адже кожний естрадний номер, як вже відзначалось, побудований за всіма законами драматургії, в якій конфлікт є невід’ємною частиною. Та відмінність конфлікту в театральній п’єсі і естрадному номері існує. Вона полягає в тому, що в п’єсі конфлікт персоніфікований, а в естрадному номері – виражений змаганням між артистами, внутрішнім змаганням із самим собою.
