Ю.В. Должанська

Концепт Батьківщини в поетичній свідомості С. Мушника

Дослідження концепту Батьківщини через низку мотивів, символів та образів дає змогу простежити індивідуальне мислення поета, побачити його власну світоглядну позицію. З огляду на специфіку літературного процесу, особливо цікавою ця проблема видається нам у художніх текстах другої половини ХХ ст., зокрема в поетичній спадщині одного з неординарних Харківських поетів С. Мушника.

Оспівування краси і величі Вітчизни, мотив самопожертви заради неї – основні елементи поетичного доробку С. Мушника 40-50 років. Радянська земля в поетичній свідомості митця постає синонімом до України, поет не розділяє ці поняття, а навпаки ототожнює їх.

Однак у пізніших поезіях, особливо в 60 рр., на перший план у Мушниківських поезіях виходить образ рідного краю, тобто Харківщини. Разом з тим поет залишається в рамках офіційного радянського дискурсу.

Із образом рідного краю тісно пов'язаний мотив дитинства. Поет з теплотою і ніжністю згадує його. Саме в таких віршах домінують образи Дінця, степу, Харківщини. Описуючи у своїх віршах природу, поет широко використовує українські народні рослини-символи, найчастіше це калина, соняшник, пшениця. Та найбільше С. Мушнику подобається чебрець. Запах цієї духмяної трави досить часто зринає у текстах письменника. В українській народній свідомості символіка цієї рослини посідає особливе місце. Із нею пов’язують поняття безсмертя, Батьківщини.

Окрім рослин-символів у поетичному доробку С. Мушника часто згадуються журавлі. Їхній образ так само тісно пов'язаний з образом України і рідного краю. Письменник не випадково згадує цих птахів у своїх фронтових поезіях. Знаходячись далеко від рідного дому, журавель виступає в його віршовому доробку символом туги за Батьківщиною.

Отже, концепт Батьківщини у віршах С. Мушника складається з трьох єдностей: Радянська земля – Україна – рідний край (Харківщина). Харківщина, або «заводська/степова сторона» в поетичній свідомості митця представлена як невід’ємна складова Радянського Союзу.