Р.О. Магдиш
Образ мандрівника у романі Юрія Андруховича „12 обручів ”в оцінках літературної критики
Сучасна літературна критика репрезентує ґрунтовне вивчення специфіки постмодерністських творів. Останнім часом крична рецепція системи образів у художньому тексті займає вагоме місце, зокрема, інтерпретація образу мандрівника. В українському постмодернізмі велика кількість письменників акцентують увагу на мандруванні у часі та просторі, як константу буття героя. Подорож стає певним чинником у формуванні світогляду головних героїв, але кожний з них має діалектичний зв’язок з автором твору, тобто поєднання об’єктивних і суб’єктивних факторів у створенні цілісної художньої картини зовнішнього і внутрішнього світу героя-мандрівника. Образ автора-персонажа у текстах-мандрах є досить дискусійним, тому залишається ще велика кількість недосліджених аспектів. Одним із таких аспектів є особливості взаємодії у часі та просторі автора і героя.
Образ мандрівника найчастіше з’являється на сторінках романів Юрія Андруховича. Твори цього письменника стали одним з найцікавіших і найвизначніших явищ сучасної української літератури. Це підтверджує велика кількість критичних публікацій в українській періодиці 90-х років та сьогодення, зосереджених на творчості цього автора. Письменник постає в цих публікаціях як видатний представник сучасного постмодерного напряму в українській літературі. Відгуки О. Бойченка, О. Гнатюк, О. Забужко, Н. Зборовської, Л. Калинської, М. Павлишина, Ю. Шереха, М. Шкандрія акцентують на специфіці образу героя-мандрівника у романі Ю. Андруховича „12 обручів”. Літературна критика пропонує розглядати мандрівника як суб’єкта, який подорожує у невизначених часових і просторових межах. Таке мандрування впливає на загальний внутрішній стан героя, що постійно супроводжується переживаннями та осмисленням свого існування. Лімінальність у романі письменника визначає основні сюжетні лінії, виділяє мотив подорожі як основний. Аналіз критичних праць дозволяє виявити різноманітні і неоднозначні підходи щодо розуміння зовнішніх і внутрішніх перспектив мандрівника у виборі своєї подорожі.
Вивчення особливостей образу мандрівника у романі Юрія Андруховича „12 обручів” корелювало з критичним аналізом образу автора у праці С. Бориса, що сприяло виявленню автобіографічності персонажів та безпосереднім зв’язком автора з героєм. Критик наголошує на мотиві мандрування як способу переосмислити та переоцінити певні цінності, традицію, наявний стан культури. Вищезазначені критичні роботи містять глибокі і точні спостереження, які стосуються специфіки подорожі як найважливішого компонента реалізації власних життєвих позицій героя-мандрівника.
