Георгієвська В.В.
П’єса Крістофера Марло «Едуард II» у контексті доби Відродження
В Англії XVI ст. були сильні національні театральні традиції, які вплинули на тенденції театру доби Відродження. Ця ситуація підсилює вплив античної драми, особливо у студентських виставах латинською мовою в англійських університетах. Ці вистави влаштовувалися у Кембріджському університеті з 1482р., в Оксфордському – з 1486р. Під впливом континентальної Європи в Англії рано утворилися гуманістичні «шкільні» та «придворні» театри, але вони мали вузьке призначення і вплинули на розвиток нової драматургії.
У добу Відродження в Англії досягла особливого розквіту драматична література. З початку 60-х рр. XVI. в Англії виникає ренесансна трагедія. Театр XVI ст. стає засобом пропаганди нових поглядів на життя, які хотіли донести до широкого загалу багаті феодали.
Одним із найбільш талановитих письменників цього періоду був Крістофер Марло (1564-1593гг.), творчість якого вплинула на письменників того часу. К. Марло першим у добу Ренесансу використовував у п’єсах білий вірш, неримований, з чіткою внутрішньою метричною акцентово-інтонаційною структурою, створив героїчну трагедію сильної особистості, відважні і вольові думки якої були центром драматичної дії.
Трагедія «Едуард II», яка написана 1592 року, у багатьох відношеннях відрізняється від попередніх п’єс письменника наміром вирішити проблему поєднання «я» та інших людей. Саме тут письменник знаходить можливість відокремити від натовпу окремі постаті.
Отже, К. Марло залишається вірним гуманістичній ідеології, хоча в його творчості виражені й проступають кризові тенденції, зокрема мотив долі, який пронизує всю творчість письменника, сумніви у ренесансних цінностях, у можливості досягти ренесансний ідеал людини. Письменник у своїй творчості звертається до актуальних сюжетів свого часу, історичних сюжетів, епізодів національної історії.
Не дивлячись на новизну тематики та стилю, «Едуард II» близький до попередньої трагедії за проблематикою. Король Едуард II та його політичний ворог лорд Мортимер Молодший – кожен по-своєму одержимі егоїстичними бажаннями. Безвільний і поривчастий король переживає захоплення молодими фаворитами, піднятими ним із безвісності на вищі державні посади. Улюбленці цілком поглинають його увагу, заради Гевестона та Спенсера він готовий принести в жертву інтереси країни.
Трагічне у п’єсі К. Марло «Едуард II», відображаючи протиріччя доби, в той же час нерозривно пов’язане з особистою долею поета. Він зробив драму поетичним твором, увів у неї білий вірш, який виражає складність переживань героїв і багатообразні відтінки їхньої мови.