Лев Лившиц. In Memoriam

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта
Главная МАТЕРИАЛЫ АННОТАЦИИ ДОКЛАДОВ 18-е чтения (2013) Белявська-Слюсарєва М.Ю. Роман «Заціпеніння та дрож»: чинники успіху за С. Наржу

Белявська-Слюсарєва М.Ю. Роман «Заціпеніння та дрож»: чинники успіху за С. Наржу

E-mail Печать PDF

М.Ю. Белявська-Слюсарєва

Роман «Заціпеніння та дрож»: чинники успіху за С. Наржу

Роман «Заціпеніння та дрож» бельгійської письменниці Амелі Нотомб збентежив своєю появою літературний світ у 1999 році. Згодом, задум авторки, через свою шалену популярність серед читачів, привернув увагу діячів кінематографу та реалізувався у однойменній стрічці Алена Корно 2003 року.

Що саме сприяло такому успіхові твору? Кінематографічність його сюжету чи життєвість та актуальність викладених подій? Сесіль Наржу, доктор філологічних наук, проводить дослідження, намагаючись, перш за все, знайти творові гідне місце у родо-жанровій системі. На думку дослідниці, неможливо однозначно назвати роман вигадковим, так само, як і сказати, що це біографічна оповідь.

Дослідження С. Наржу розглядає твір за структурою, хронотопними особливостями, системами персонажів. У якості структурних одиниць пропонується розглянути окремі періоди з життя та знаходження на підприємстві головної героїні, розташовані у черговому порядку, що лише підкреслює несподіваність та абсурдність кожного наступного щодо попереднього. У цілому, усі ці «структурні елементи», як підкреслює дослідниця, саме у такому ракурсі покликані продемонструвати функціонування великої системи, у творі це японське підприємство та спроби виживання маленького чужорідного елементу – персонажу Амелі. Загальний сенс конфлікту сягає протистояння двох менталітетів, двох культур, двох світів – сходу та заходу.

Панівним підходом у аналізі системи образів та їхньої еволюції була обрана ієрархічна система, що органічно підкреслює задум письменниці: «Monsieur Haneda était le supérieur de monsieur Omochi, qui était le supérieur de monsieur Saїto, qui était le supérieur de mademoiselle Mori, qui était ma supérieure. Et moi, je n’étais la supérieur de personne.» (Пан Анеда був начальником пана Омоші, який був начальником пана Саіто, який був начальником мадемуазель Морі, яка була моєю начальницею. Щодо мене, я не була нічиїм начальником.)

Часова картина твору вбачається С. Наржу як властива автобіографічній оповіді, оскільки вона підкреслює наявність здебільшого орієнтирів на реальний час.

На думку дослідниці, саме така викривна манера письма, сповнена алюзій на класичні твори, гострий сюжет, що розгортається у замкнутому просторі сприяє зростаючий увазі до конфлікту двох протагоністів – Амелі та Фубукі Морі.